Перед тим як продовжити подальше знайомство з ліками-помислами нашої аптеки, завершимо діло, яке ми розпочали вчора (= в ІV ч.), перед зачиненням нашої аптеки,– розкладемо ліки-помисли з кошика на свої місця (по відповідних поличках-темах). Ліків виявилося так багато, що ми вирішили те, що залишилося (що не встигли розкласти вчора), розкласти сьогодні. Та це і на краще («все добре!»), бо заодно пригадаємо, про що ми говорили в попередніх частинах! А в наших «бабусь» така коротка пам’ять, що багаторазове повторення (аж до сто разів один і той самий помисел) – це тільки на благо.

Нумо, глянемо, що в нас тут, у кошику… Ось помисел- істина на поличку з назвою «Таїнства. Оголошення. Хрещення». Але перед тим як сказати-повідати (знову і знову) декілька слів про Хрещення (і водою (= про чин (формальність) Таїнства), і Духом Святим (= про саме Таїнство)), дамо відповідь на запитання: чому для спасіння людини від катастрофи і наслідків гріхопадіння Адама було потрібне вбивство Сина Божого?⁵

Один із законів нашого буття полягає в тому, що будь- яке пошкодження, будь-яка катастрофічна ситуація – органічна, природна, психологічна, моральна, соціальна, політична, воєнна – для своєї нормалізації потребує віддачі сил (напр., чудо зцілення кровоточивої: Господь Ісус відчув Сам в Собі, що вийшла з Нього сила (Мк. 5: 30)), страждань, а інколи і жертви життям. Цей самий закон діє і в духовній сфері людського життя. Тому для зцілення природи людини від первородного пошкодження (від хвороби гріха та наслідків його) потрібні були страждання Боголюдини. Про це і свідчить (повідає) Апостол у посланні до Євреїв: «Бо належало, щоб Той, для Якого все і від Якого все, Той, Хто приводить багатьох синів у славу, вождя спасіння їх (Ісуса Христа) зробив довершеним (досконалим) через страждання» (Євр. 2: 10). Апостол говорить тут, що наш Вождь (Поводир) через страждання зробив досконалою прийняту Ним людську природу, тобто зцілив, воскресив її від смертності, тлінності, страстності (від слова «страждати»). Прп. Максим Сповідник пише про це: «Незмінність проізвоління у Христі знову повернула цій природі через Воскресіння безстрасність, нетлінність і безсмертя (тобто Божественний іпостасний спосіб    існування    як    Троїчна    Особистісна    Любов)».

Сторінки: 1 2