Будь проповідником Божої благості, тому що Бог править тобою, недостойним, бо багато ти винен Йому, а стягнення Його не видно на тобі, і за малі діла, вчинені тобою, віддає Він тобі великим. Не називай Бога тільки правдивим до тебе, тому що у твоїх ділах не дає себе пізнавати правосуддя Його. Хоча Давид називає Його правдивим і правим, але Син Його відкрив нам, що Він більше благий і переповнений благістю (Бог є Любов і тільки Любов – В.А.). Бо каже: «благий є» до лукавих і нечестивих… Де ж правда Божа? – Ми грішники, а Христос за нас помер! Якщо настільки Він милостивий, то будемо вірити, що Він не змінюється…
Ніколи не помислимо цього беззаконня, щоб Бога найменувати немилосердним! Властивість Божа не змінюється, подібно до мерців. … бійся Бога з любові до Нього, а не грізне ім’я, Йому надане. Люби Його, як ти зобов’язаний любити Його, і не за те, що дасть тобі у майбутньому, але за те, що ми отримали в сьогоденні, і за цей один світ, який Він створив для нас. Бо хто в змозі відплатити Йому? Де відплата Йому в ділах наших? Хто переконав Його спочатку привести нас до буття? Хто благає Його про нас, коли ми не згадуємо про Нього? Коли нас ще не було, хто збудив до життя це наше тіло? І ще: звідки думка відання западає в порох? О, яке дивне Боже милосердя! О, яка дивовижна благодать Бога і Творця нашого! Яка сила, що простирається на все! Яка безмірна доброта, за якою Він єство наше в нас, грішних, знову зводить до відновлення! У кого дістане сил прославити Його? Восставляє порушника заповіді Його та хулившого Його, оновлює нерозумний прах, робить його розумним і словесним, прах розсіяний і нечутливий, почуття розсіяні робить природою разумною і достойною здатності мислити! Грішник не в змозі уявити собі благодать воскресіння свого (яке вже відбулося, звершилося! – В.А.). Де геєна, яка могла б засмутити нас? Де муки, що різноманітно нас лякають і перемагають радість любові Його? І що таке геєна в порівнянні з благодаттю воскресіння Його, коли підійме нас з пекла, зробить, що тлінне це в нетління зодягнеться, і впалого в пекло підійме в славі?
…Прийдіть, розважливі, і дивуйтеся. Хто, маючи розум мудрий і дивний, гідно замилується милості Творця нашого? або скаже, що є відплата грішникам? та замість праведної відплати відплачує Він їм воскресінням; і замість тіл, які зневажили закон Його, зодягає їх у досконалу славу нетління. Ця милість – воскресити нас після того, як ми згрішили, вище милості – привести нас до буття тоді, коли ми ще не існували. Слава, Господи, безмірній благодаті Твоїй! Ось, Господи, хвилі благодаті Твоєї змусили мене замовкнути, і не залишилося в мене, думки щоб віддячити Тобі! Якими вустами сповідаємося Тобі, благий Царю, що любиш життя наше? Слава Тобі за ці два світи, які створив Ти для нашого зростання (навчання – В.А.) і насолодження всім, Тобою створеним, підносячи нас до відання слави Твоєї, – слава Тобі віднині і довіку! Амінь.
Святого отця нашого Іоана Золотоустого, СЛОВО ОГЛАСИТЕЛЬНЕ у святий і світлоносний день преславного і спасительного Христа Бога нашого воскресіння.
Якщо хто благочестивий і любить Бога, нехай насолодиться цим світлим торжеством. Якщо хто раб благорозумний, нехай увійде, радіючи, у радість Господа свого. Якщо хто потрудився, постячися, нехай прийме нині винагороду. Якщо хто від першої години працював, нехай отримає нині справедливу заплату. Якщо хто після третьої години прийде, дякуючи, нехай святкує. Якщо хто після шостої години з’явився, нехай не засумнівається, тому що нічого не втратив. Якщо хто затримався до дев’ятої години, нехай з’являється без усякого сумніву, нічого не боячись. Якщо хто прийшов тільки об одинадцятій годині, нехай не тривожиться тим, що запізнився, бо щедрий Владика і останнього приймає нарівні з першим; заспокоює того, хто прийшов об одинадцятій годині, як і того, що працював від першої: і останнього милує, і про першого турбується, і тому дає, і цьому дарує. І діла приймає, і наміри вітає, і діяння шанує, і думки хвалить.
Залишити відповідь