Господь з нами! Хочеш увірувати в Ісуса Христа, стати Його учеником, християнином? Почни виконувати волю Його, заповіді Його: «Хто має заповіді Мої і дотримується їх, той любить Мене; а хто любить Мене, того полюбить Отець Мій; і Я полюблю його і явлюся йому Сам» (див. Ін. 14: 21). Ісус сказав тим, хто спокушалися і не вірували в Нього: «Моє вчення – не Моє, а Того, Хто послав Мене; хто хоче творити волю Його, той довідається про це вчення, чи воно від Бога, чи Я Сам від Себе кажу» (див. Ін. 7: 16-17). (Слово Боже пізнається тільки життям! Слово Боже – це життя). Не шукай знамень, чудес (їх, до речі, тисячі у твоєму житті – тільки щиро, смиренно придивись!), а подбай, щоб щирістю відкрити очі, вуха і у смиренні пізнати істину, а в ній довірою (яка буде плодом щирого пошуку Істини, Правди) – Ісуса Христа, Любов Бога Отця… Тепер Господь повсюди, і насамперед у ближньому (в любові до ближнього пізнається Господь Ісус Христос: «все, що ви зробили одному з малих цих – Мені зробили!», див. Мф. 25: 31-46).

Господь з нами! Тому й заповів нам Господь не нове вчення чи новий кодекс законів, заповідей (див. Еф. 2: 15), а Самого   Себе:   «Прийміть   Духа   Святого»   (Ін.   20: 22),

«Прийміть, споживайте Мене: Моє Тіло (= Я) і Мою Кров (= Я) (Мф. 26: 26-28, Мк. 14: 22-24, Лк. 22: 19-20, Ін. 6: 55-57),

«Перебувайте в Мені!» (Ін. 15: 4). Християнство – це життя не по заповідях, уставах, канонах, а во Христі, в Дусі Святому, в Любові – на таких немає закону (Гал. 5: 23).

Дехто каже: хочемо бачити Ісуса, покажіть нам Його! – Ідіть виконуйте заповіді Божі і побачите!!! – Ні, ні, ви нам тут і зараз покажіть!?? – Так не вийде: не тому що Господь (Іпостасне Смирення) гордує прийти, а тому що Його бачать тільки смиренні, послушні, готові послужити як менші, останні! Та ще більше скажемо: Господь перед тобою (як колись стояв перед Пилатом, Іродом, Каяфою, синедріоном, висів на Хресті перед усім світом), але ти Його не бачиш! Вслухайтеся в цю гординю: «нехай явиться мені і я увірую в Нього»! Повне нерозуміння і нечутливість! Смирись, щоб пізнати Смиренного, стань послушником Істини, щоб пізнати Послушного, Істину! Господь любить тебе, але через твою гординю ти страждаєш! Смирись – і пізнаєш Господа. Ісус Христос пізнається тільки вірою (довірою Слову Божому – виконанням заповідей Божих, яким і стяжається богоприїмне смирення, повне віри-довіри в Господа Ісуса Христа)!

Отже, ще раз кажу, якщо ви віруєте, що Бог є Любов, що Царство Боже вже настало, що Господь Ісус Христос стоїть біля вашого серця, чекаючи на вашу довіру, щоб сповнити вас повнотою Духа Святого, Божественного Блаженства… – то про що ще цікавеньке («а що у вас новенького?») можна говорити?! Про які екскурсії, паломництва, святі землі і святині тощо можемо ще вести мову?! Але якщо ви ще не вірите в це Євангеліє, яке благовістить Церква Христова, чи може вперше чуєте те, про що ми тут коротенько сказали, то можете увійти і звершити екскурсію нашою аптекою. Але спершу гарненько витріть ваше взуття від бруду упередження, лукавства і ще раз уважно, відповідально прочитайте застереження на вивісці при вході («Без-умне читання…»), а краще вивчіть це застереження напам’ять, чи принаймні пам’ятайте його, перебуваючи в нашій аптеці (читаючи наші книги)!

Отже, ви в аптеці, в якій є різні ліки-помисли від різноманітних хвороб-оман-непорозумінь-єресей-невідань. Від кожної хвороби – свої ліки, тому пильнуйте, не спокушайтеся. В нашій аптеці є дуже багато полемічних слів- ліків-помислів, поданих у страхітливих, не єлейних словесних формах. Тому, аби відвідувачі не лякалися, ми в кожній книзі про це попереджаємо; і зараз вважаємо за доцільне нагадати, роз’яснити, пояснити доцільність вживання страхітливих словесних форм (сатаністи, антихристи тощо). Сатаніст – той, хто противиться творінню Божому, цілі, плану домобудівництва Божого. Наприклад: апостол Петро («геть, сатано…» – див. Мф. 16: 23), юдеї («ваш батько диявол» – див. Ін. 8: 44), ті, хто називає себе похвалою     Божою     (юдеями,     месіанським     народом, «християнами»), Божим народом («але насправді вони – синагога сатани, зборище сатанинське» – див. Одкр. 2: 9; 3: 9), різноманітні антихристи, єретики (див. 1 Ін. 2: 18) та ін. Це все наші брати і сестри, які перебувають у стані противлення Богові, Духові Істини. Заради точності діагнозу стану речей ми послуговуємося саме такими словами, бо не знаходимо кращих (які були б вкорінені в традиції, і по букві, як на мене, однозначно відповідали б духові реальності, на яку вказуємо). Якщо у вас є щодо цього інші пропозиції, то ми будемо дуже вдячні за допомогу-підказку (пишіть нам на ел. пошту). Як інакше назвати, наприклад, ПЦУ, щоб назва увиразнювала суть цієї організації, проявлену у плодах їхніх?! Дехто ображається, дехто здивовано похитує головою, мовляв, що ти, навіжений, торочиш, ми отримали томос, світове визнання; ще дехто, вислухавши опис плодів діяльності (та бездіяльності) цієї організації, все одно каже, що це не синагога… Запитуєш: а що це тоді? Сказати «Церква Христова», після наведених вище аргументів (особливо у ІІІ ч.), у них язик не повертається, і визнати свій катастрофічний стан не хочуть, тому у відповідь: мовчання! Але ми не для лукавих приготували і готуємо ліки-помисли (лукавим – у масці чи без маски – вхід у нашу аптеку категорично заборонений!). Не образи, осудження чи зневага звучать у цих різких словесних формах (а втім: кожен чує те, що хоче чути, наповнює слова своїм змістом, змістом свого серця!), а застереження, благання покаятись, зійти зі шляху омани, єресей, синагогального устрою… і стати на путь Істини, віри-довіри Православної, оголошення-підготовки до хрещення Духом Святим. Ви запитуєте: «А хіба не можна обійтися без цих різких, страхітливих слів?» Можна все! Але ми вважаємо, що доцільніше повідомляти про пожежу, про катастрофу саме такими словами. Якщо вам ці слова «ріжуть вухо», можете замінити їх синонімами, які будуть вам до вподоби… Суть же не в словах, формах (формальностях), а в дусі, змісті, суті!

Ще принагідно скажемо: люди мають схильність уникати особистої відповідальності, ховаючись за інших (парафії, церкви, томоси, авторитети…). Але ж на Суді кожна людина буде стояти сама; кожен сам за себе дасть відповідь! Я маю бути Щасливим (смиренним, люблячим), а не хтось інший за мене! А коли люди ховаються за фасадом синагоги сатани, за єресями – то біда подвійна… Тому пильнуйте: чи щасливі Ви? чи в Дусі Святому Ви? І якщо відповідь негативна, то не гайте часу, а спішіть класти початок покаяння!

Любов до ворогів – ознака християн, один з головних критеріїв («по плодах (та й ділах) їхніх…»), за яким можна розпізнати християн, критерій, за яким кожна людина може себе протестувати, перевірити і пізнати, якого вона духа (Христового чи антихристового – див. Лк. 9: 55). Хто ненавидить ворогів Церкви, противників Бога, Ісуса Христа: єретиків, сатаністів, антихристів тощо, той в омані перебуває і служить сатані, хоча може бути переконаний, що служить Богові (Ін. 16: 2). Ненавидь зло, лукавство, єресь, оману, гріх, але люби зло-чинця, єретика, сатаніста, обманеного… Люби, бажай йому Щастя, Спасіння, слізно молися за твого ворога (і ворога Церкви, Христа, Бога), щоб був спасенний, зійшов з дороги неправди, лукавства, погибелі і став на путь Істини та Любові!!!

Любіть ворогів ваших, а не прикривайте свою злобу, духа лукавого буквою Писання, канонів, церковних правил, різноманітних передань старців тощо, мовляв, я борюся за віру Православну, за Церкву, за Бога, проти ворогів, богохульників, тому я їх ненавиджу, а зовсім не тому, що я злий, злобний, лукавий! Але брате (сестро), Господь же однозначно заповів любити ворогів і на практиці показав, що Він мав на увазі, даючи цю заповідь (чи точніше: вказуючи на основну ознаку його учеників)! З яким милосердям, співстражданням, співчуттям потрібно користуватися ліками-помислами нашої аптеки, а особливо полемічно- викривально-лікувальними (ненавидіти хворобу (оману, єресь, лукавство…), а не хворого). А якщо ти сліпий (та ще й «колода у твоєму оці»), не вмієш проводити цю тонку делікатну, ювелірну роботу розділення, розрізнення гріха і грішника, зла і злочинця, хвороби і хворого, то не дерзай виймати скалку, порошинку зла-єресі-омани-лукавства… з ока-душі-єства ближнього твого! Пильнуйте, чим вмотивована ваша ревність: любов’ю-добром чи ненавистю- злом, шуканням слави Божої (і в ближньому твоєму – щоб він сповнився Духом Святим, Христом) чи своєї слави (гордині, марнославства, реалізації своєї злоби під личиною боротьби за віру православну; диявол також являє себе у вигляді ангела світла, і кожне зло подає (рекламує) в личині добра!)! Христос заповідав любити ворогів, а не ненавидіти їх! Пильнуйте!

Отже, якщо ще досі колода у твоєму оці, то займись нею, подбай насамперед ревним покаянням вийняти її (до речі, в тій колоді є і ті пилинки, які ти маєш намір вийняти з ока ближнього твого); а допоки ти з колодою (чи з цілою пилорамою) в оці ходиш – то не дерзай когось спасати- лікувати, виймати скалки з очей ближніх твоїх! Яка тобі користь, людино, якщо ти весь світ здобудеш, «спасеш», а душу свою погубиш?! Не робіть себе лікарями, хірургами, спасителями, вчителями…, а лікуйтеся, просіть Христа, єдиного Лікаря-Спасителя вийняти колоду з вашого ока (душі-серця), а вже аж тоді, сповнені Духа Святого, послані Христом, зможете бути асистентами Христа Спасителя під час виймання скалок з очей ближніх! Тому всі ліки нашої аптеки (а особливо гіркі й болючі) потрібно використовувати для себе, для свого зцілення, себе діагностувати, а не ближнього (щоб осуджувати і тим самим губити душу свою). Тому, якщо і згадуються якісь організації, синагоги чи конкретні люди, то кожен має спитати себе: чи часом і я не хворий тією самою хворобою (бо той чи ті (люди, організації), про кого йде мова (як приклад), вже давно може бути здоровим, спасенним, обоженим, в Дусі Святому)? І якщо так, то приступай до лікування-покаяння (виймай цю колоду з ока твого, а коли витягнеш (тобто коли Господь спасе тебе), тоді зможеш і іншим, таким самим хворим, допомогти – вказати путь смирення та стяжання Духа Святого, пізнання Отця Бога-Любові во Христі). Все, що написано в наших книгах, має одну мету – навчання- оголошення! Тому читач повинен насамперед вчитися, лікуватися, а вже потім во Христі, в Дусі Святому вчити, лікувати! І пам’ятайте найголовніше: в цьому світі (і в майбутньому) єдиний Лікар – Господь Ісус Христос! Тому всі хворі мають іти до Христа; поміч хворим – привести їх до Христа, допомогти їм прийти (увірувати) до Зцілителя душ і тіл наших.

Ще раз нагадаємо: за законом духовним «всякий, хто гнівається на брата свого – підлягає суду, тобто той вбивця» (див. Мф. 5: 21-22)! В деяких перекладах цих віршів додається словечко «даремно» (напр., у Синодальному: «хто гнівається на брата свого даремно, підлягає суду»); ця вставка дуже шкідлива, єретична, тому що служить узаконенню злоби. Це означає, що даремно гніватись на брата не можна, а от недаремно гніватись – можна і навіть потрібно! Оце «даремно» («недаремно») відкриває двері людській злобі – тому що завжди можна знайти поважну причину (канон, закон, заповідь, правило, передання, правду…), з якої той, на кого я гніваюсь, той, кого я ненавиджу має бути розіп’ятий! Причина («недаремно») – «свята»    і    «найсвятіша»,    «закон»,    «стаття»,    «канон», «правда», «правило» – завжди знайдеться, а якщо немає такого закону, то ми його тут же приймемо і за цим свіжоприйнятим законом розіпнемо, вб’ємо того, кого ненавидимо! Хто гнівається на брата свого – той вбивця! Хто ненавидить єретиків, ворогів Церкви, Христа, нехай не обманює себе і не думає, що тим він служить Богові (див. Ін. 16: 2), бо насправді він прикриває свою злобу і ненависть до людей нібито боротьбою за «чистоту віри православної». Ще і ще раз нагадаємо: злоба людська за Законом, заради Бога – Сина Божого розіп’яла на хресті! Пильнуймо!

Пильнуйте, бо ваше завдання – полюбити кожну людину (…і єретика, і сатаніста, і грішника, і зло-чинця, і… одним словом: кожну людину!). А коли ти ненавидиш цю людину – ти віддаляєш себе від цілі (Бог є Любов, Він любить цю людину, яку ти ненавидиш!). Не будь нерозумним, бо коли вже прийдеш до тями і зрозумієш, що треба любити всіх людей, то ті шрами ненависті (неприязні, заздрості…) будуть тобі перешкодою на шляху впускання цієї людини (яку ти ненавидів: єретика, сатаніста, …) у твоє серце. Твердо знай, що Христос входить у серце людини останнім (після всіх людей!). Якщо ти в своє серце не впустиш хоч одну людину (…єретика, терориста чи антихриста…) – то Христос не увійде у твоє серце (Він – останній, найменший, слуга всіх!). Допоки хоча б одній людині немає місця у твоєму серці, доти Христос не зможе увійти в нього. Христос усіх пропускає вперед, перед Собою. Отже, якщо хочеш прийняти Христа – то мусиш прийняти, простити, помилувати всіх людей (кожну людину)!

Пророки хай пильнують, як пророкують, щоб не виявились, як пророк Іона (Іона ненавидів (і бажав загибелі) тих (ніневитян), кому звіщав істину (викривав єресі, сатанізми, омани…) та кого кликав до покаяння; він муж старозавітний, тому має виправдання… та й урешті-решт покаявся, пізнав Боже милосердя…), щоб не почути страшні слова: не знаю вас, пророки, які пророкували Моїм Ім’ям (викривали єресі, синагогальні устрої, ідолопоклонства тощо), але чинили беззаконня (ненавиділи… а мали любити (ворогів…)). Пильнуймо, як очищаємо свої серця, як смиряємось, як стяжаємо Духа Святого, як уподібнюємось Ісусу Христу! А хто має дар(и) Духа Святого, нехай пильнує, як служить, як користується цим даром(и): чи на збудування церкви (себе та інших), чи на руйнування (себе…)! Тому зі страхом і трепетом звершуймо наше спасіння! Бог є Любов, все допускає!

Ми в кожній книзі застерігаємо наших читачів- відвідувачів, щоб, бува, хто з них не покалічився, не завдав собі шкоди. А особливо попереджаємо тих, хто входить не дверима, а, як злодій, перелазить деінде. Гіркий досвід спілкування з такими відвідувачами нашої аптеки ми вже мали – про них детально свідчили у ІІІ ч., і через це застерігали наших братів та сестер не уподібнюватися їм. Ще раз нагадаємо: у нашій аптеці (у наших книжечках) є різні ліки-помисли, для лікування різних хвороб. Бог є Любов! Пильнуйте, ви свобідні робити собі добро або зло – не робіть собі зла!

Отже, коротенько ознайомившись із правилами поведінки, можемо розпочати огляд-знайомство з ліками- помислами нашої аптеки.

Сторінки: 1 2