А як ви розумієте смирення, яким змістом-вказівкою наповнюєте це слово?! Може тим, який вигадали, понапридумували попи-жерці (аніматори), владиченьки, щоб легше панувати над стадом баранів, козлів (ой, вибачте: овечок, овечок…): «смиренний» – це згорблений, забитий, тихіший води, нижчий трави, пасивний, без благословення попів-жерців нічого не робить, який наговорює на себе всяку всячину (я – черв’як, найбільший грішник, порох, негідник, гірший за всіх та інші безглуздя), для якого «послушаніє» (попам-жерцям, аніматорам, але аж ніяк не Ісусу Христу, не Істині) вище посту і молитви… – це все є ознакою великої гордині! (І не кажіть мені, що святі отці так про себе говорили. Вони були святі, тобто віруючі-смиренні – могли говорити як завгодно; а коли людина, яка повна страстей, запечатаних оманою гордині та високої думки про себе, так (як святі отці) починає про себе говорити, – то це повне безглуздя, карикатура… (Для прикладу Смирення погляньмо на Ісуса Христа. Ісус – Божественне Смирення – робить гармидер   у   храмі,   перевертає   столи,   обзиває   фарисеїв «ласкавими словами»: кодло єхидни, поріддя гадюче, змії, сатаністи (= ваш батько диявол) – у всьому цьому Ісус досконало виконує волю Отця, тобто є Божественно Смиренний! (Так, цей образ смирення, його суть-дух ніяк не вписується (не вміщається) у поняття «смирення» в різноманітних ідеологіях «передань старців», попів-жерців- аніматорів та «богословів»). Тому «православні» (язичники хрещені, які переконані, що вони найсмиренніші, а всі інші: католики і протестанти – гордії…) такі темні, сірі, сумні, «недостойні», пасивні, не місіонерські, мертві мерці… – через неправильне, єретичне розуміння (тлумачення) найбільшої чесноти – смиренномудрості! Бог все допускає! Хочеш бути хробаком – будь ласка! Хочеш бути сином Божим – будь ласка! Хочеш ходити горбатим, плазувати перед усіма (і лизати всім усе (особливо попам)…) – будь ласка! Хочеш ходити в Дарах Святого Духа у повний зріст людської гідності – будь ласка!.. Ти свобідний! А маючи такого Тата, Татуся (Який є Богом, Творцем-Вседержителем), ти можеш бути ким завгодно; маючи такого Тата (Любов), в тебе є всі можливості стати ким захочеш (Тато все «проплатить», все Дарує, поДарує): хочеш – богом (за благодаттю), хочеш – хробаком… Ким завгодно – ти свобідний і Божественно Любимий!!! (дет. див. про Смирення у ІV ч.).

Сторінки: 1 2