(Десь там, дуже-дуже далеко, у Вічності (в Дусі Святому) дитя Боже, в обіймах Татуся-Любові (у Царстві
Божому, у Домі Отця-Любові), намагається уподібнитися Богу, стати Кафоличною Іпостассю, Особистісно-Любовно воіпостазувати всю реальність (= стати під усім творінням) – тварну і неТварну, стати богом по Благодаті!)
Оскільки люди – це «промені» (мають початок, але не мають кінця – іпостасі (образ Божий) створені бути завжди, а от в якому стані: це вже їхній свобідний вибір, який можна змінювати (вибирати) безкінечно – покаяння не має обмежень, як і прощення…), то в який би бік вони не рухалися (в Рай чи в ад-самість) – рух (до Ц(ц)ілі) буде безкінечним! Але як би далеко від Дому (Отця-Татуся- Любові) Ви не відійшли, рухаючись во ад-пекло-самість, Ви завжди можете, опам’ятавшись, покаятися (повернутися, розвернутися і почати йти за Господом Ісусом Христом, несучи свій хрест) і повернутися, як блудний син, в обійми Татуся-Любові (див. Лк. 15: 11-32)!!!
А зараз нагадаємо (знову і знову) найголовніше в покаянні (без чого новозавітне покаяння як слідування за Ісусом (зрікшись себе і взявши свій хрест) немислиме) – Євангеліє: Бог-Любов – твій Татусь, Татечко, а твій Тато (Отець) – Бог-Любов!!! А це означає, що Ти завжди і всюди Божественно Любимий!!! А це означає, що ти завжди обДарований всім необхідним (з надлишком) для Блаженства-Щастя, Ти щомиті перебуваєш (об’єктивно) в Раю!!! А якщо ми згадали про Дари, Подарунки Божі (Татуся Своїм дітям), то скажемо про них (Божу Любов) одним словом: все, абсолютно все (і Татусь-Любов у тому числі; «абсолютно все» – абсолютне), що існує зовні мого Я (гаразд, і Я в тому числі) – це все моє (назавжди і безумовно), мені поДаровано Татусем-Любов’ю!!! Отже, де б Ти не був (не була), знай, що Царство Боже (вся повнота Блаженства- Любові) – Твоє, Тобі поДароване (оскільки поДарунок, то зрозуміло, що – без жодних умов, і зрозуміло, що – назавжди!) Татусем-Любов’ю!!! Куди б Ти не забрів, ведений безумними страстями-похотями у сліпій гордині-омані-злобі, хоч на дно ада-пекла, хоч далі від Бога, ніж сам диявол і всі демони вкупі взяті, – твердо знай (вір!): все, що Тобі Татусь- Любов поДарував – воно (Царство Боже) Твоє і Ти можеш будь-коли ним користуватися як Своїм (звичайно, діставшись до Нього; так само як автомобіль, який Тобі подарували, коли Ти був ще маленьким, – він Твій, але щоб ним скористатися, потрібно до нього дійти та вміти ним користуватися! Але він Твій і чекає на Тебе завжди!); інакше кажучи, Ти завжди Духовний мільярдер, просто не завжди вмієш користуватися своїми мільярдами, можливостями, потенціями, – але вони (Дари) невідчужувані і завжди Твої (покаявся – і користуйся досхочу!); Татусь Тебе любить безумовно (чи Ти святий, як Богородиця, чи грішний, як диявол-сатана – Ти Божественно Любимий Татусем!!!), двері Дому (Царства Небесного), тобто Божественні, повні Любові-Милосердя, обійми Отця- Татка відкриті для Тебе – і все Твоє чекає на Тебе!!! Ще раз кажу: що би Ти не наробив («натворив») – хоч всю Вселенну підірвав, і все, і всіх, що в ній були, – Тато Любить Тебе (Татусева Любов (до Тебе) безумовна, Татусь Любить Тебе не за щось (коли Ти щось робиш (добро, …) чи не робиш (зло, …)), а тільки тому, що Ти є (Бог є Любов – тому Божественно (однаковою мірою, чи краще сказати: безмірно) Любить всіх, все і завжди, а вже хто скільки (якою мірою) приймає (чи не приймає) тієї Любові, це вже інше питання!)), – біжи до Татуся і все Йому розкажи, і заодно переконаєшся, що Тато-Любов і далі так само Любить Тебе (ще до створення світу простив (Тебе) Тобі за всіх і за все!), так самісінько, як і тоді, коли Ти виконував усі Заповіді Божі і благодіяв усій Вселенній (усім і всьому!), і зберігає для Тебе Тобі (Ним) подаровані поДарунки: Царство Боже, Вічне Блаженство Божественного по Благодаті Іпостасного Особистісного у спілкуванні-перихорезі Життя!!!
І ще одне: вибір – куди йти? – невеликий (в Рай або в ад-пекло, і третього не дано!), і якщо вдуматись, то стає очевидним, що насправді вибору немає: в аду-пеклі Тебе (достойний Ти ада чи недостойний!) ніхто не жде, нікому Ти (святий чи пекельно грішний) там не потрібен, і там (у аді- пеклі) усі (тобто Ти) Тебе ненавидять і хочуть вбити! А в Раю (в Домі Отця) – всі Тебе Люблять (безумовно: грішний Ти чи праведний, достойний чи недостойний), всі на Тебе чекають, всі за Тебе моляться і бажають Тобі Царства Небесного і Вічного Спокою-Блаженства!!! – Та я ж грішник, я вбив (маніяк, терорист, сатаніст…), а я зблудив (педофіл, …), а я «запізнився» (у Старому і Новому Завіті) у прямому і переносному значенні цього слова, а я вселенну підірвав, а я… – Ну і що тепер будемо робити?! Куди підемо?! (На місці сидіти, нікуди не йти – це рухатися во ад!). В ад чи в Рай?! Ще раз кажу: в аду Тебе ніхто не жде, Ти там нікому не потрібен, Ти там усім ненависний (невже Тобі приємно бути в компанії, де тебе всі ненавидять і хочуть убити?!)! – Але ж в Рай… я грішний… я недостойний!.. Відкрию Тобі ще один Євангельський секрет: в Рай входять тільки недостойні (які вважають себе недостойними жодного Добра, і навіть ада- пекла), грішники (будь-якими гріхами), які каються, тобто увірували в Євангеліє, що Бог є Татусь-Любов, Який вилив на всіх через сина Свого Господа Ісуса повноту Благодаті Духа Святого (Царство Боже)!!! Тому, як тільки прийшов до тями, усвідомив, що згрішив, – згадай про Татуся-Любов і, як (щонайменше як) блудний син, біжи до Отця!!! Скільки би разів не падав, як би тяжко не грішив: кайся, тобто піднімайся і йди до Татуся – Він дуже сумує за Тобою, Він дуже чекає на Тебе (найдорожчого, найулюбленішого, найособливішого, неповторного, єдиного свого сина (дочку))! Порадуй Татуся – прийди до Нього (покаянням) через Сина Духом Святим!!! Амінь!
***
До речі, Ви можете звірити свій розв’язок – чи правильно Ви розв’язали задачу про потужність множин точок відрізка (0, 1) і квадрата (0,1)x(0,1)– у ІІІ ч. на с. 460-462. Та заодно дізнатися про таїни Царства Божого (зокрема Церкви), про які старець розповідає притчею-аналогією, взятої із буденної реальності теорії множин (зокрема їх потужностей).
Залишити відповідь