Кондак 1: Непереможний Воєводо, Господи неба і землі, переможно вдячний спів приносимо Тобі, раби Твої, що до пекла нині зійшов, і з Собою все воскресив, і наше визволення світло святкуючи, виголошуємо: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.

Деякі приспіви з ікосів: Христос воскрес – і скрушилися врата мідні; Христос воскрес – і твердині пекла прийшли в запустіння; Христос воскрес – і все творіння радіє; Христос воскрес – взиваймо з радістю, від смерті спасенні; Христос воскрес – і світ від гріховного потопу спасенний; Христос воскрес – і ми від неволі ворожої звільнилися; Христос воскрес – і омана диявола знищилась; Христос воскрес – і всі нетління і життя одержали; Христос воскрес – і мертві встали; Христос воскрес – і ми визволилися від осудження і муки; Христос воскрес – і життя із гробу засяяло світові; Христос воскрес – і ми всі зодягнулись у нетління; Христос воскрес – і смертна тінь на вічне життя перемінилася; Христос воскрес – і смертна держава вже не може тримати людину; Христос воскрес – і рай замість пекла для життя нам даровано; Христос воскрес – і диявольська омана викрита; Христос воскрес – і ми стали причасниками вічної радості; Христос воскрес – і смерть знищена перемогою; Христос воскрес – і ми, від тління визволившись, стали синами воскресіння; Христос воскрес – і Тіло Його як Хліб життя всі приймаємо; Христос воскрес – і Крові Його як із Джерела безсмертя споживаємо; Христос воскрес – і усіх просвітив воскресінням Своїм; Христос воскрес – і світло вічне засяяло тим, хто сидів у темряві і тіні смертній. Христос воскрес – і очі духовні раніше сліпих відкрилися; Христос воскрес – і ми від усякої біди нині визволяємося; Христос воскрес – і нас посадив із Собою праворуч Отця. Христос воскрес – і нас зробив причасниками Своєї вічної слави; Христос Воскрес – і ЦАРСТВО БОЖЕ НАСТАЛО; Христос воскрес – і з Собою всіх воскресив, що взивають:

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував. 57²⁵).

Прп. Симеон Новий Богослов. (Творіння. Слова. Слово «…для тих, якими володіють невіра і пристрасті, благодать Святого Духа неприступна і незрима. Але для тих, які показують достойне покаяння і починають виконувати заповіді Христові з вірою, і разом зі страхом і трепетом, вона відкривається і буває зримою, і сама собою виробляє (чинить – В.А.) в них суд безсумнівно такий, який має бути, або, краще сказати, вона буває для них днем божественного суду. Хто завжди сяє і освітлюється цією благодаттю, той істинно бачить самого себе, – що він таке є, і в якому жалюгідному стані перебуває, – бачить тонкочастно (якнайкраще, в найтонших деталях – В.А.) усі діла свої, які звершував тілом і які діялись тільки в душі його. При цьому він судиться і відсуджується і божественним вогнем, внаслідок чого, напоюваний водою сліз, зрошується по всьому тілу, і мало- помалу хрещається весь, душею і тілом, божественним цим вогнем і Духом, стає весь чистим, весь – непорочним, сином світла і дня, і більше не сином смертної людини. Такий не буде вже судимий на майбутньому суді, так як вже був судимий (раніше, до суду), ні не буде викритий цим світлом, тому що освітився ним тут раніше, і не ввійде в цей вогонь, щоб обпалюватися вічно, тому що ввійшов у нього тут раніше і був судимий, і думати не буде, що тільки тоді з’явився день Господній, тому що давно вже став весь днем світлим і виблискуючим (сяючим) від співпричастя та бесіди з Богом і перестав перебувати в світі або зі світом, але весь цілком став поза ним…

…Отже, ті, які стали дітьми світла і синами майбутнього дня, і можуть завжди, як удень ходити благообразно, для тих ніколи не прийде день Господній, тому що вони завжди з ним і в ньому перебувають. Бо день Господній явиться не для тих, які вже осяюються божественним світлом, але він раптово відкриється для тих, які знаходяться в темряві пристрастей, живуть у світі по-мирському і люблять блага світу цього; для них з’явиться він зненацька, раптово і здасться їм страшним, як вогонь нестерпний…

… І скажи собі самому: якщо тепер, коли я ще перебуваю в світі цім, не бачу я світла божественної благодаті, і перебуваю в темряві, то, напевно, і після смерті маю перебувати в темряві; і всеконечно, як злодій уночі, прийде на мене день Господній, і тоді несподівано обійме мене вічна згуба. Так дійсно є, браття мої, хай ніхто вас не зводить суєтними словами…

… Від цієї радості я ні в що ставив скорботи і спокуси, які находили на мене, дивлячись не на майбутню, але на теперішню славу Господа нашого Ісуса Христа, яка проявлялася тоді негайно в мені благодаттю Святого Духа. Від споглядання і причастя цієї слави ні в що я ставив найсмертельніші болі і всяку іншу скорботу, більш нестерпну з усього, що може трапитися з людиною з невимовними болями та муками, забуваючи всяке болісне страждання мого тіла. Від цього ж споглядання і причастя слави Христової став я сприймати тягар заповідей легким і ярмо Христове благим. Печаль же велику і нестерпну мав я тільки про те, – повірте мені, – що не знаходив благословенної причини померти заради любові Христової…

…але поревнуємо очистити себе, щоб ще тут прийняти завдаток царства небесного, або, краще сказати, поревнуємо стяжати Самого Бога, Царя всіх, в Якому всіляке для всіх благо…

…Тому належить нам з точністю випробувати самих себе, чи стяжали (здобули) ми Господа Ісуса Христа всередину себе, щоб усвідомити, чи дана і нам, чи отримана і нами від Нього сила, як говорить Іоан Богослов, дітьми Божими бути (Ін. 1, 12). І нехай вслухається всякий в слова Святих Писань, нехай вслухається прискіпливо і в самого себе, щоб не стати жертвою марних лестощів і не почати вважати себе вірним, а після не виявитися невірним. Бо можливо, вважаючи себе як такого, що має в собі Христа, вийти з цього життя порожнім від Нього і бути осудженим, як нічого не маючий, з позбавленням того, що мріяв мати та бути вкиненим в огонь геєнський. Але звідки можемо дізнатися, чи маємо ми в собі Христа, і як можемо досліджувати самих себе щодо цього до точності? Так: …

Сторінки: 1 2