Кожна істота, яка існує, бажає собі щастя, добра (кращого!)! Щастя (синонім: благо, блаженство) – це повнота насолоди, миру, радості та абсолютної свободи! Ви скажете: а як же самогубці, диявол і ангели, що відпали від Бога, та й всі, хто чинить собі об’єктивно зло?! Так, коли ми сказали «всі», «кожен» (кожне творіння, яке волить: тварини, рослини – все, що живе) – ми і всіх відчайдушних, самогубців і тих, що чинять зло (собі і іншим) включили. Ті, хто вбивають себе – бажають собі щастя. Так, вони об’єктивно роблять собі гірше, але суб’єктивно думають, що це вихід із ситуації. Ті, хто проклинають Бога, ненавидять все добре, думають, що вони тим самим вдосконалюються, переходять із «гіршого» стану в «кращий», рухаються до щастя (яке вони самі для себе нафантазували). Тобто, кожну дію, кожен вольовий акт свобідні істоти звершують в ім’я (заради наближення, досягнення) щастя. Той, хто бажає собі об’єктивного зла – оскільки «він бажає» – бажає собі кращого, щастя. Той, хто хоче не бути, вбити себе (Святі Отці говорять, що біси і всі, хто уподібнюється їм, перебувають у стані самознищення), тим самим говорить, що йому буде «краще не бути» (тобто коли його не буде), буде краще ніж зараз, коли він є! Вбивця, вбиваючи, думає, що після вбивства йому буде краще; злодій краде, бо думає, що, заволодіючи вкраденим, він стане щасливішим; блудник, перелюбник, обманник,.. всі, абсолютно всі, реалізовуючи свої похітливі бажання, чинячи собі реально зло, думають, що тими діями вони наближаються до блаженства, до повноти буття…
Адам коли грішив – він же собі щастя бажав, думав, що через ті гріховні дії досягне щастя – буде як Бог! Диявол, так само коли грішив – щастя собі бажав (бути Богом)! І так далі в історії – всі щастя собі бажають, всі хочуть бути блаженними, богами, але не всі, далеко не всі знаходять той тісний Шлях і Ворота, які ведуть у Життя.
Отже, всі собі бажають щастя, а чому ж тоді так мало щасливих?! В І ч. ми говорили про мудрість, як знання мети (щастя) життя та найкращого шляху досягнення її! Однією зі складових, характеристик щастя є абсолютна свобода. Свобода – це коли зовні мене нічого не існує, тобто не існує фактів, об’єктів, з якими я повинен рахуватися (бо якщо такі існують, то я зобов’язаний з ними рахуватися, коли реалізовую себе в житті. Напр., сонце – хочу я чи не хочу, щоб воно було, а воно є і влітку в Сахарі добре припікає, тому я мушу цей факт враховувати, щоб бути здоровим, без якого щастя неможливе). Бог (і все створене) є факт, данність. Свобода можлива тільки тоді, коли я Бога (та всесвіт) «включу» в своє життя, коли Він і вся реальність будуть в мені (коли я стану іпостассю Церкви)! Щастя ще передбачає здоров’я, цілісність, кафоличність – жити цілісно повноту реальності, охопивши її любов’ю. Щастя (свобода та кафоличність в тому числі) можливе – про це свідчить Церква Христова дві тисячі літ. Щастя у символічній мові Церкви позначається терміном Царство Боже (Небесне), Життя Вічне, про яке Церква свідчить, що воно вже настало (воно між нами і в нас). Мовою Церкви «бути щасливим» – це стати особистістю (образ Божий в кожному із нас має набути подоби Божої), це бути богом по благодаті (обожитися), бути одним із Тройці, бути іпостассю Церкви… Отже, Бог є щастя для кожної істоти, і хто не рухається до Бога – розминається зі своїм щастям!
В цій частині ми і будемо говорити про одкровення іпостасного начала (принципу), постараємось вказати шляхи, на яких відбувається становлення людини як іпостасі Церкви. Поговоримо: що сприяє входженню в Царство Боже, а що ні; в якому стані має бути людина, щоб прийняти Царство Боже як дар, благодать? (Ми ще в І ч. домовились, що відповіді не даємо, бо відповідь – це безпосереднє відання, а допомагаємо один одному ставити запитання, очевидне робити не очевидним і спонукати до життя в Дусі Святому, від довіри переходити до віри, від знання «про щось» до відання цього «щось», про яке чуємо в Євангелії).
P.S. Отже щастя (ми зараз говоримо про повноту, максимум) можливе тільки в релігії – зв’язку з Богом (якщо, звичайно, Він існує!?). Православ’я (зараз говоримо про богослів’я як вираження досвіду) – це найправильніший, найточніший, найповніший образ, вказівка на Реальність. Православне богослів’я – вираження кафоличного, Боголюдського (Церковного) відання Реальності. Православна Церква – це повнота відання Боголюдини (= Щастя), та найточніша, найправильніша вказівка (= богослів’я) на Шлях, йдучи по якому тварна істота досягає повноти відання Боголюдської Реальності! Як тільки я сказав, що лише Православна Церква найповніше відає та найправильніше знає Шлях, – Вас це роздратувало і обурило, і Ви зробили висновок:
«гордєц» (гордій), «пихатий, самовпевнений задавака»… Але, розчарую (приведу до тями, якщо це ще можливо) Вас: Ваші емоції – неправильна (фанатична або безвідповідальна) реакція на дійсність! Поясню, що я маю на увазі: я, наприклад, поважаю католика, який переконаний (щиро, в міру своєї обізнаності та духовного досвіду і звичайно відкритості назустріч істині; про лукавих людей мова не йде – їх ніхто не поважає, хіба, що такі як вони), що католицизм – це найправильніший образ Бога і реальності та найдосконаліший шлях досягнення Блага (Щастя). Бо якщо людина, наприклад, вважає себе католиком і водночас не визнає того, що католицизм це найповніший світогляд та найправильніша життєва практика і переконаний, що католицька церква не дає засобів для досягнення щастя, а вважає, що повнота в іншій конфесії (православ’ї чи протестантській якійсь течії) чи в іншій релігії (старозавітному юдаїзмі, ісламі, індуїзмі), чи в якійсь філософській системі та практиці (буддизмі, каббалі (фантазії на базі Старозавітного юдаїзму), вегетаріанстві тощо), то чому вона не там, де істина, повнота?! Я поважаю атеїста, який переконаний (на певному етапі свого розвитку чи байдужості; ми говоримо про щирість, а не лукавство; хоча щирих атеїстів не існує! Войовничий атеїзм – це завжди прикривання своїх страстей, бо по суті своїй він абсолютно безпідставний!), що атеїзм – остання правда про реальність. А там, де лукавство і самообман: я в щось вірю (краще і точніше сказати: чомусь чи комусь довіряю), не тому, що я переконаний в істинності вчення, а тому, що мені це вигідно (напр., кандидат у президенти – православний, бо вибори на носі – треба грати роль православного ревнителя… (напр., в Україні 2011-2014 рр. президент православний по формі, бо так треба себе вести перед камерою, на публіці, а сатаніст по духу – «по плодах пізнаєте їх»)), – тут і говорити немає про що! І ще є один обман чи самообман (який повторюють і ті, які називають себе християнами), коли говорять, що всі релігії, філософії рівні та однаково істинні – це різні шляхи до однієї мети або різні стежки, які ведуть до однієї вершини гори (образ привабливий, але нічого спільного з істиною він не має!). Коли Господь бесідував із Самарянкою про релігії, то зауважив, що самарянське бачення реальності – самообман («не знаєте, чому кланяєтеся»), а про юдаїзм праотців та пророків сказав: «а ми знаємо, чому кланяємося: спасіння від юдеїв». Господь (хоч упразднив, скасував і першу, і другу, і всі інші язичницькі релігії – завершення яких християнство (православ’я) – поклоніння Богові в Дусі та Істині) не казав, що всі релігії однаково істинні, а от «християни» (на щастя, поки що не всі християни – «християни») кажуть, що Господь помилився.
(Хоч це (що всі релігії рівноцінні і що вони по-різному вказують на одну і ту саму реальність) – примітивне твердження, але наведу приклади: Християнство і буддизм – це те саме, що релігія і атеїзм; у християнстві ціль (мета) – Особистісний Бог, абсолютна самосвідомість, ствердження у спілкуванні з Богом неповторного свого «я», а буддизм-атеїзм – абсолютна протилежність – мета: розчинитися, самоупразднитися у нірвані; або візьмемо християнство та юдаїстичні філософські течії (течії, які свої фантазії виводять із Біблії (Книг Старого Завіту)), які по суті жодним чином не стосуються Старозавітної релігії: для християн Ісус Христос є спаситель та Ідеал людини, норма, якій усі мають уподібнитися, а для «юдаїзму» Ісус – це лжемесія, богохульник та злочинець… Отже, висновки з двох прикладів очевидні, але для тих, хто хоче бачити…).
Залишити відповідь