Отже, якщо Ви щиро шукаєте щастя і хочете відати повноту радості та блаженства, то маєте спочатку набути істинний світогляд, щоб пізнати (звідати) Істину, Яка робить людину вільною. Цей істинний світогляд – це Православ’я! Правильна реакція на попереднє твердження не роздратування і гнів, а:
«об’єктивні АРГУМЕНТИ істинності православ’я?!». Якщо Вас це цікавить (тобто, Ви ще сумніваєтеся в істинності Православ’я?!), то поспілкуйтеся з професором Олексієм Осіповим (якщо щось буде не зрозуміло, чи у вас будуть аргументи проти православ’я – ми можемо обговорити це ел. поштою). У своїх лекціях професор детально розбирає ці питання та наводить беззаперечні аргументи істинності Православ’я, та помилки в інших світоглядах. Отже, якщо Ви ще не певні щодо Православ’я – далі не читайте, бо отримаєте плід – роздратування від духу «гордості» та «самовпевненості», якими віє з цієї книжечки. І ще раз скажу: ми повинні питати аргументи, а не дратуватися та звинувачувати в гордині. Ісус Христос говорить:
«Я є істина», «ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене», «ніхто не знає Отця, тільки Син та кому Син хоче відкрити» (в устах Церкви ці та подібні твердження – абсолютні). Який «гордєц» Ісус Христос (тільки Він – істина, путь, тільки Він знає Отця… Яка гординя: «Тільки Він…»), – кажуть язичники та їм підспівують номінальні християни – всі релігії рівні, всі однаково цінні… Ми в жодному разі не говоримо, що істина тільки в Православ’ї, ми говоримо що в Православ’ї виражається повнота відання Боголюдськості (істина присутня всюди, навіть у сатанізмі, тому що не існує абсолютного зла). І ще: якщо Ви православні не тому, що Ви переконалися, що православ’я є істинний світогляд, найповніший, а тільки тому, що Ви народилися у православній сім’ї (або культурна чи національна приналежність) – то гріш ціна Вашому «православ’ю» (за такою логікою: хтось має бути сатаністом, бо він народився у сім’ї, де ця свідомість є домінуючою та визначальною!?).
Оскільки реальність єдина, тому і щастя (об’єктивне) єдине! І ми або щасливі (в Царстві Божому (= в Церкві), або принаймні рухаємося у правильному, православному напрямку – до Царства Божого), або ні, якщо живемо не в реальності, а в ілюзорному світі, нами створеному… Щастя не в кожного своє (норма людини – Воскреслий Господь Ісус Христос – це синівство Боже, а не в кожного своя)! Щастя – об’єктивна данність, а не суб’єктивне породження! Якщо людина живе мріями, фантазіями і рухається до них (поза істиною шукає щастя), то звичайно, буде страждати – буде нещасна. Ви перебуваєте або в гармонії з реальністю (що тотожно бути щасливим), або ні (тобто, нещасні). Наприклад, здоров’я – необхідна умова щастя! Щоб бути здоровим, потрібно не порушувати об’єктивні закони існування тварного світу (не грішити – див. І ч.). Тому потрібно знати ці (духовні та фізичні) закони та розуміти, що мені приносить зло і рани (зв’язує мене, а не звільняє, віддаляє від щастя, яке передбачає свободу), а що наближає до свободи, робить вільним. Мовою Церкви це означає не грішити. А рани, які вже є, потрібно лікувати (= простити гріх – див. І ч.). А оскільки лікар один і єдиний – Христос, тому без Господа Ісуса щастя немислиме…
Оскільки істина, реальність – єдина (хоч є ілюзорні реальності, фантазії – до яких багато хто рухається та існує в них, хто не знає істини), то і вказівка на неї одна (ми говоримо не про форму, а про напрямок, суть). Найточніша вказівка на Щастя – Православ’я, а єдиний шлях, яким потрібно іти до Царства
Божого – Господь наш Ісус Христос! (Аргументи? Скільки завгодно! Бесідуйте з мужами з «рекомендованої літератури» та за потреби пишіть мені).
Якщо Ви потрудилися і переконалися щодо істинності та повноти Православ’я, зважили всі «за» і «проти» та вибрали Православ’я, то можемо бесідувати далі…
Залишити відповідь