Перед тим як ознайомитись із результатами аналізів (= катастрофа) та діагнозом хвороби (єресь, сатанізм…), а також з відповідним курсом лікування (болісним та довготривалим), який Отці приписують у таких тяжких випадках (при таких діагнозах катастрофічних хвороб, про наявність яких ми і свідчимо), вважаємо за вкрай необхідне сказати наступне:
[…] Всі, хто хворіє духовними хворобами, описаними в цій книзі, – діти Божі, яких Любить Господь Бог, за спасіння яких Бог Отець віддав Сина Свого Улюбленого (Єдинородного), щоб вони спаслись, обожились! Тому ті, хто їх (тих, кого ТАК невимовно Любить Бог) не любить, чи що гірше: ненавидить, проклинає, бажає їм всілякого зла (а не спасіння, чого невимовно бажає Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий і всі святі), – Царства Божого не успадкують (допоки не покаються!)!
Ми в цій книзі різко висловлюємось з приводу (зло-чинної) діяльності наших братів […], з метою якнайкращої вказівки на симптоми хвороби та необхідність покаяння народу Божого, для якого ці брати є наставниками та пастирями, просвітителями та вождями духовними («сліпий сліпого поведе…», «залиш мерцям ховати своїх мерців…»).
Діагноз надзвичайно сумний, хвороба смертельно небезпечна (стан хворого (людства) – содомо-гоморрський, перед-потопний), тому ми і застерігаємо, щоб ті, хто читатимуть наше свідчення, зважили свої сили – щоб не спокусилися, не озлобилися, не згіршились, не сповнилися хули! Яка користь людині, коли вона весь світ спасе (вкаже на гріхи та закликатиме до покаяння), а душу СВОЮ занапастить (злобою, осудженням, ненавистю, заздрістю…)?! Пильнуйте себе! Хвороба тяжка, задавнена, незручно її лікувати (вона вже стала другою природою – вже сприймається хворим як нормальний стан, як розквіт сил), та й небезпечно! Тому ще раз кажу: пильнуйте!
Хто не любить (не бажає Щастя, Царства Божого, Духа Святого і не робить все, що від нього залежить, щоб любимий досягнув Щастя, всього найкращого, якого ти йому бажаєш) когось (всіх і все: …ворогів, єретиків, сатаністів, різного роду злочинців…), той – не християнин! А хто не силує себе аскетично любити всіх (насамперед ближніх – тих, про кого знає (оком (кого бачить), слухом (кого чує чи про кого чує), …), що їм потрібна допомога), той – не оголошений (до Церкви не має ніякого стосунку)!
Аналізи та діагноз дійсні на час написання книги (до відправлення до типографії)!!! А яка реальність (перебіг хвороби – покращення чи погіршення стану) зараз – на час її прочитання Вами – треба дивитися по плодах (знову брати аналізи, проводити діагностику та робити висновки в світлі Передання Церкви – не для осудження-засудження – нехай охоронить нас Господь Бог від цього сатанинського діла-стану! – а для помочі-лікування, звісно, якщо можеш, а якщо не відаєш, як помогти – то для охорони себе від участі в ділах темряви та ревної молитви за всіх і за все…). Людина (кожна свобідна іпостасна істота) вмить може покаятися і з вчорашнього вбивці-маньяка-терориста (спадкоємця ада та пекельних вічних мук) може стати райським мешканцем («Нині будеш зі Мною в раю» – говорить Іпостасна Любов-Ерос всім благорозумним розбійникам-злочинцям-єретикам-…, які щиро каються, і як свідчення щирого, незмінного покаяння в смиренні («достойне по ділам нашим…») та благодарінні-славослів’ї (Слава Богу за ВСЕ; Слава Богу Любові, Любовно промишляючому про своє творіння та все на добро направляючому, і все для блага і спасіння посилаючому) приймають і споживають до дна чашу- хрест, яку Отець повсякчас дає Своїм улюбленим дітям (всім свобідним іпостасним істотам – ангелам (падшим) і людям).
Аналогічно потрібно ставитися до діагнозу стану релігійних організацій (У..ПЦ .., …) – це, про що ми свідчимо, правдиве тільки на час написання цього «Вступу». Можливо (і дай Боже, щоб це сталося якнайшвидше) до них (вірних цих релігійних організацій: У..ПЦ .., …), до того, як ця книга потрапила до Ваших рук, вже приходив пророк (Іона, чи якийсь Ілля, чи Ісайя, чи Іоан…) та закликав до покаяння. Ніневитяни покаялися після проповіді пророка Іони, хоча були в передстані знищення, про що повідомив їм пророк від імені Господнього. Тому і релігійні організації (У..ПЦ .., …) останніх часів (теоретично) можуть покаятися, і стати на путь воцерковлення (парафіяльно-євхаристійного життя в Таїнстві Таїнств – Євхаристії).
Сатаніст, єретик, злочинець… – це не вирок, а тимчасовий стан (і Любов прагне скоротити цей час страждань, щоб творіння, одержиме злом-оманою, покаялось і увійшло в стан Блаженства- Щастя – спілкування-єднання з Богом Отцем). Ми тому і озвучуємо діагноз (тяжкий недуг) та вказуємо путі лікування, бо віримо, що кожна свобідна істота, в якому стані відчуження та озлоблення вона б не перебувала, здатна і спроможна (з допомогою Благодаті Духа Святого) покаятись! В ІІ ч. ми детально говорили про це (про наше небезпідставне уповання і надію на спасіння всіх іпостасних істот! Бог є Любов, і буде свого часу все у всіх!). Ще раз повторимо: ми свідомі того, що хвороба (майже) невиліковна, що за вікном – останні часи і все, що властиве їм… Але Істина і в останні часи – Істина, Норма – завжди Норма, Щастя – завжди Щастя, тому і пишемо заради тих небагатьох, які ще здатні прагнути Істини, Правди Божої, щоб вони знали, в якому напрямку рухатись, Чого (Кого) жадати!
Злобний все перекрутить на зло (та він у стані зла, лукавим оком (= всім єством, яке у злі-омані лежить) не здатен бачити добро). Сам Бог, Ісус Христос (Іпостасне Добро) в очах лукавих істот – біснуватий, зло-чинець; Саме Іпостасне Смирення (Син Божий) бачиться ними як гордєц («мені не відповідаєш…» – каже Пилат, вважаючи смиренне мовчання Бога виявом гордості та зневаги) […].
Ця книга діагноз-пророцтво розповсюджується тільки моїми парафіянами та тими, хто спілкується зі мною особисто, – тими, хто знає про що тут пишеться (щоб уникнути непорозумінь, як у випадку з «щирими» та «неупередженими» рецензентами наших книжечок), і вручається-довіряється-повідомляється тільки тим, хто здатний без шкоди для душі своєї почути правду про реальність, не впасти при цьому у відчай, не озлобитися (не згіршитися) на людей зло-чинців (єретиків, сатаністів… – їх жаліти, вимолювати потрібно, як важкохворих, які тяжко страждають, а не озлоблюватися на них, чи бажати їм зла; бо хто бажає зла грішнику, злочинцю, той виявляється ще більшим злочинцем, ніж ті, кого він осуджує, кого ненавидить і кому бажає зла!), а буде після почутого труди до трудів докладати, ревно каятися та втікати з області омани, єресі, лукавства в область Істини, Любові, Кафоличності, Милосердя – в Церкву-Євхаристію! Якщо Ви випадково натрапили на цю книгу, не читайте її – це моє до Вас прохання і благословення!
Кому кожна людина (незалежно від ставлення її до Бога – свята (християнин) чи сатаніст, богоборець, єретик … (язичник)) – не брат (сестра), тому Бог – не Отець!!! Ми – всі люди – одна велика сім’я братів і сестер – діти Отця нашого Небесного, усиновлені Отцю в Сині Духом Святим. (Все людство – це одне Тіло – одна людська природа в мільярдах іпостасей; ми всі (іпостасі-особи) члени один одному – і як Тіла Церкви (християни християнам), і як тіла людства всього Адама!). Брати і сестри (всі люди) поділяються між собою на дві групи – ті, хто пізнали Отця в Ісусі Христі Духом Святим (= християни1), і ті, які не пізнали Отця
(= язичники: релігійні люди (мусульмани, юдеї, індуси…), атеїсти (безумні діти, які стверджують, що в них немає Отця), єретики, …).
Залишити відповідь