«Покайтеся! Віруйте (довіряйте) в Євангеліє – Царство Боже, Яке заповів-подарував Бог-Любов кожній іпостасі, особі, настало!».
Вже подароване Царство Боже кожній іпостасі: «Ось, стою при дверях серця кожної людини і стукаю; якщо хто почує голос Мій і відчинить двері (оголошенням, ревним покаянням), увійду до нього повнотою Духа Святого, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною в Царстві Божому, Яке вливається в серце оголошеного Духом Святим, під час Мого входження (коли людина хреститься Духом Святим)» (див. Одкр. 3: 20). Тому і звучить заклик: бери, прийми Дар – Духа Святого (Господа Ісуса Христа, Царство Боже). На Тайній Вечері ніхто не причастився Тіла і Крові Христових (не володів Спадком, не причастився Його), Заповіт став чинним тільки після смерті і Воскресіння Заповідача. А нині (і на віки віків) запрошення на Вечерю Царства Божого (Євхаристію) отримали всі (абсолютно всі). Всі звані, та мало обраних – тих, які відгу-каються на запрошення і приходять на Вечерю; яких Жених, перед входом у Горницю, усиновлює Отцю, зодягає у весільний одяг (хрестить Духом Святим, зодягає у Христа) (див. Мф. 22: 1-14, Лк. 14: 16-24). Тому і сказано (Лк. 14: 26-28): хто не зрікся себе, не несе свого хреста, не роздав усе майно своє на милостиню і не йде за Ісусом Христом, – не може бути причасником Євхаристії, учеником Христовим. Ще раз нагадаємо: Царство Боже (Яке вже настало) заповідане усім людям, але, щоб увійти у володіння Ним, кожна людина має пройти процедуру усиновлення – зодягнутися у весільний одяг (зодягнутися у Христа Духом Святим), похреститися Духом Святим. А ця процедура (усиновлення) містить в собі: самозречення, хрестоносіння, слідування за Христом (тобто покаяння). Не обманюйте себе: ніхто з неготових, неоголошених не покуштує Господньої Вечері (скільки б разів він не брав участь у чині Євхаристії, тобто «причащався» Хліба і Вина; скільки б не обманював себе, що він їв і пив перед Господом, тобто був учасником- причасником чину Євхаристії (а не Таїнства Євхаристії)), і чекає на таких мрійників вирок: «Я ніколи не знав вас»! І підуть ті (неготові) на вічні муки готуватися до хрещення Духом Святим. Іншого путі (як тільки вузького) та інакших воріт (крім тісних) немає – тільки покаяння-оголошення (тут або там, за гробом).
Якщо можна було б увійти в Царство Боже (тобто смиритися, увірувати в Ісуса Христа) без трудів, без скорбот, то всі люди вже давно були б у Царстві Божому, у Блаженстві. Але Бог-Любов не може нас спасти без нас! Якщо можна було б увійти у Життя без страждань, скорбот, трудів довготерпіння, то навіщо святі тут так тяжко страждали, та й взагалі навіщо страждання, скорботи? Бог є Любов! Тому механічної амністії, прощення не буде – Бог вже всіх простив, все для всіх зробив і донині робить-служить кожній людині! Отже, ви вже прощені, Божественно любимі і водночас, будучи тими, кого любить Бог, страждаєте, в аду-пеклі перебуваєте! Причина вашого нещастя, пекельної муки не в Бозі-Любові, а у вас, тому не обманюйте себе (що Бог-Любов усе влаштує; послухайте, що говорить Церква: вже все влаштував, а ти і досі в аду-пеклі!?), а починайте каятися! Бог є Любов, тому не може спасти нас без нас, без нашої віри- довіри Йому!
Язичникам («православним», «християнам», …), коли вони приходять в церкву (задовільнити свої нужди-треби), не каталог послуг-треб (освячень, чинів Таїнств…) з відповідними розцінками (чи: «скільки дасте…») потрібно давати в руки, – а Слово Боже, навчання-оголошення пропонувати!!! Адже це (оголошення) єдине, що їм потрібно! А тим, хто вже прийшов, хто вже в церкві (у приході) потрібно також відкласти вбік ці каталоги та требники і починати готуватися до Хрещення, тобто оголошуватися: слухати Слово Боже і виконувати всі заповіді Божі! Що пропонують захожанам і прихожанам в «православних» церквах (у їхніх храмах, точніше, капищах), усім відомо: все, крім єдиного на потребу – оголошення (Слова Божого, Боговідання)! Ще раз наголосимо: для язичників (хрещених (водою) і нехрещених) в Церкві нічого іншого немає і бути не може – тільки оголошення. А те, що зараз є (те, що язичники («православні» жерці-попи, «християни») звершують для неоголошених язичників): освячення, посвячення, чини Таїнств – це обман, пусті безсмисленні обряди. По плодах їхніх пізнаєте їх! Але цього обману і самообману хочуть всі: і жерці-попи, і покупці релігійних, «духовних» послуг; так що всі задоволені співпрацею, бізнес-партнерством. А Бог- Любов довготерпить, чекаючи на покаяння…
Ще раз кажу: Євхаристія (Таїни, Таїнства) не для язичників («православних», «християн», хрещених і нехрещених), а тільки для тих, хто вже згадує друге пришестя Христове (тобто свій Шлюб з Христом, Новий Завіт з Богом в Ісусі Христі Духом Святим, власну П’ятидесятницю). Євхаристія – це Шлюбний інтим Церкви (кожного християнина) з Воскреслим Господом Ісусом Христом. Як чоловік і жінка, які вступили в шлюб, мають інтимне спілкування, актуалізацію таїнства шлюбу (двоє будуть одна плоть, єдине), так і в Церкві – християни завжди Христові, завжди в Дусі Святому (переходячи від сили в силу), але на Євхаристії вони особливим чином, шлюбним інтимом (перихорези-спілкування, єднання в один Дух) мають спілкування з Господом Ісусом Христом і одне з одним в Таїнстві Майбутнього віку. Про це свідчать чини Євхаристій (особливо молитви чинопослідування Літургії, які виражають (вказують на) суть того, що відбувається на Євхаристії, що переживає-відає Церква (християни):
«Воскресіння Христове бачивши…», «Бачили Світло істинне…», «Сподобилися безкінечного вічного Життя…» тощо, дет. див. ІІ ч. До речі, чини, молитви Церкви – це плоди боговідання, тобто вони народжуються завжди після досвіду- відання Царства Божого і виражають (вказують на) досвід- відання!). А що зараз відбувається в «православних» церквах?! – Господи, помилуй! Язичники («хрещені») чину Євхаристії (як і всім Таїнствам Церкви) надали свого змісту (язичницького, єретичного, антихристового), свого розуміння, які (ці фантазії язичницькі, єретичні вірування «православних») нічого спільного з вірою-віданням Церкви не мають. Бог є Любов, все допускає! Пильнуйте, не обманюйте себе, що ви причащаєтесь Євхаристії («їсте і п’єте перед Господом» (див. Лк. 13: 26)), коли ви навіть ще не починали готуватися до хрещення, не починали оголошуватися!
Залишити відповідь